Decision Support Systems. Theory and Practice (DSS 2008)

All 10 messages.

	Participator of the conference:	Снитюк Виталий Евгеньевич, e-mail:snytyuk[at]gmail.com
	Authors:	Г.М. Гнатієнко, В.Є. Снитюк
	Title of report:	ЕКСПЕРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Кряжич О.А., участник конференции, г. Северодонецк

470

  Уважаемый Виталий Евгеньевич!
  Гнатиенко Григорий Николаевич на мой вопрос сообщил, что по поводу приобретения книги «Экспертные технологии принятия решений» можно обратиться к Вам. Скажите, каким образом можно приобрести Вашу книгу?
  С уважением – Ольга Кряжич

Снитюк Виталий , Черкасский государственный технологический университет, Черкассы, Украина	471
Добрый день! Для приобретения книги достаточно обратиться на мою электронную почту. С уважением, В. Снитюк

Каденко С. В., участник конференции, ИПРИ НАНУ, Киев

502

  Уважаемый Виталий Евгеньевич, хотелось бы спросить, чем обоснован Ваш выбор меры расстояния между ранжированиями. К примеру, расстояние Кемени принимает значения из более широкого диапазона, чем сумма модулей разностей рангов.
  Также, на мой взгляд, для большей наглядности, лучше использовать нормированные (относительно максимально возможного значения), а не абсолютные значения коэффициентов. Примером может служить к-т ранговой корреляции Кенделла, к-т конкордации, или, опять-таки, нормированное расстояние Кемени.
  С уважением, С. Каденко.

Снитюк Виталий , Черкасский государственный технологический университет, Черкассы, Украина	503
Уважаемый Сергей Владимирович! Задачи поиска медианы Кемени (или Кемени-Снелла) в пространстве матриц парных сравнений и медианы Кука-Сейфорда в пространстве рангов объектов являются классическими задачами. Выбор расстояний между ранжировками (Хемминга в первом случае и несовпадения рангов во втором) обусловлен прежде всего размерностью и, соответственно, сложностью вычисления результирующей ранжировки. При поиске компромиссной коллективной ранжировки в постановке (1)-(3) (ГВ-медиана) и (4)-(6) (ВГ-медиана) применяется методология многокритериальной оптимизации, при которой, естественно, осуществляется переход в безразмерное пространство. «Наглядными» в этих случаях являются полученные решения в виде компромиссных ранжировок, а не расстояния между ними. С уважением, Гнатиенко Г.Н.

Циганок В.В. , учасник конференції, ІПРІ НАНУ, Київ

524

  Вельмишановний Віталій Євгенович!
  Мені трохи не зрозуміло, чому Ви вважаєте при порівнянні підходів до експертного оцінювання, ординальний підхід „істотно ширшим” (стор. 41) за кардинальний? Адже кардинальні оцінки містять в собі крім порядку, ще й показник відношення об’єктів.
  Чи я щось не так зрозумів в Вашому тверджежнні?
  З повагою , Віталій Циганок.

Снитюк Виталий , Черкасский государственный технологический университет, Черкассы, Украина	525
Шановний Віталій Володимирович! На сторінці 41 монографії «Експертні технології прийняття рішень» представлено один з ракурсів порівняння підходів до експертного оцінювання. Ординальний підхід можна вважати ширшим від кардинального принаймні у двох аспектах. По-перше, ординальна оцінка містить увесь спектр кардинальних оцінок. Адже для уточнення експертної оцінки у цьому випадку часто доводиться застосовувати достатньо трудомісткі методи метризації. По-друге, ординальний підхід є ширшим у плані застосування – експертові найчастіше легко здійснити ординальну оцінку, а ось адекватне визначення кардинальних оцінок вимагає від людини освоєння додаткових навичок, урахування особливостей ситуації, застосування непрямих методів тощо. Зазначені аспекти стали, зокрема, одним з чинників при формулюванні твердження про взаємозв’язок між ординаольним та кардинальним підходами. З повагою, Гнатієнко Г.М.


Гнатієнко Г.М, Київ		526
Шановний Віталій Володимирович! На сторінці 41 монографії «Експертні технології прийняття рішень» представлено один з ракурсів порівняння підходів до експертного оцінювання. Ординальний підхід можна вважати ширшим від кардинального принаймні у двох аспектах. По-перше, ординальна оцінка містить увесь спектр кардинальних оцінок. Адже для уточнення експертної оцінки у цьому випадку часто доводиться застосовувати достатньо трудомісткі методи метризації. По-друге, ординальний підхід є ширшим у плані застосування – експертові найчастіше легко здійснити ординальну оцінку, а ось адекватне визначення кардинальних оцінок вимагає від людини освоєння додаткових навичок, урахування особливостей ситуації, застосування непрямих методів тощо. Зазначені аспекти стали, зокрема, одним з чинників при формулюванні твердження про взаємозв’язок між ординаольним та кардинальним підходами. З повагою, Гнатієнко Г.М.

Циганок В.В., ІПРІ НАНУ, м.Київ

528

  Дякую обом авторам за швидку відповідь на моє попереднє запитання, ваші міркування мені зрозумілі, хоча існує ряд не менш важливих, як на мене, аспектів, що до яких кардинальні оцінки дещо «ширші» - ,наприклад, по узагальнених кардинальних оцінках об’єктів завжди можливо відтворити ординальні, але не навпаки.
  Ще одне, чи не могли б ви перевірити, чи немає описки відносно посилання на стор. 119 (У монографії [16]…)?
  Наперед вдячний, Віталій Циганок.

Снитюк Виталий , Черкасский государственный технологический университет, Черкассы, Украина	529
Шановний Віталій Володимирович! Дякуємо за уважне прочитання монографії "Експертні технології прийняття рішень". На сторінці 119 монографії замість посилання [16] дійсно має бути посилання на монографію [5]. Щодо кардинальних оцінок: за ними завжди можна відтворити ординальні оцінки, тому логічно вважати їх частинним випадком ординальних. Навряд чи таке твердження можна вважати нелогічним. З повагою, Гнатієнко Г.М.


Циганок В.В., ІПРІ НАНУ, м.Київ		530
Дякую обом авторам за швидку відповідь на моє попереднє запитання, ваші міркування мені зрозумілі, хоча існує ряд не менш важливих, як на мене, аспектів, що до яких кардинальні оцінки дещо «ширші» - ,наприклад, по узагальнених кардинальних оцінках об’єктів завжди можливо відтворити ординальні, але не навпаки. Ще одне, чи не могли б ви перевірити, чи немає описки відносно посилання на стор. 119 (У монографії [16]…)? Наперед вдячний, Віталій Циганок.