|
|
|
|
| Decision Support Systems. Theory and Practice (DSS 2009) |
All 10 messages.
 |
Participator
of the conference: |
Потьомкін Михайло Михайлович, e-mail:favorite_p[at]mail.ru |
| Authors: |
М.М. Потьомкін |
Title of
report: |
КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ БАГАТОМІРНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ В СППР |
| | | |
| Ян Крохін
, КПІ-53 | 632 |
| Михайло Михайлович!
Перед СППР стоїть завдання пошуку альтернативних раціональних рішень для остаточного вибору. Хіба альтернативи обов’язкові? Хіба не можна – на основі системи «око – мозок» (обговорення доповіді В.Г.Калмикова), з використанням нового вимірювання – вимірювання стану? Це одразу дає єдину, сподіваюсь – оптимальну стратегію.
З повагою, Крохін
|
| | |
|
| Потьомкін Михайло, ЦНДІ ЗС України, Київ, Україна | 633 |
Щиро дякую за те, що Ви ознайомилися з матеріалами нашої доповіді.
Дозвольте розділити Ваше запитання на два:
1.Чи обовя'зкові альтернативи?
2. Чи не можна – на основі системи «око – мозок» (обговорення доповіді В.Г.Калмикова), з використанням нового вимірювання – вимірювання стану? Це одразу дає єдину, сподіваюсь – оптимальну стратегію.
З приводу 1 питання: як відомо, СППР сама рішень не приймає, а лише готує рекомендації для ОПР. Тому навіть за відсутності альтернатив як результату дій СППР, у ОПР завжди є альтернатива - прийняти або не прийняти рекомендацію СППР. Тобто, на наш погляд, (у загальному випадку) альтернативи є завжди (навіть коли їх нема). Наш досвід спілкування з ОПР свідчить, що (найчастіше) подання їм на розгляд однієї пропозиції викликає у них відчуття того, що проблема розглянута недостатньо глибоко. Довести протилежне найчастіше досить складно. Більше того, наш практичний досвід вироблення рекомендацій для систем, поведінка яких описується навіть лише 4-7 показниками, свідчить, що один варіант рекомендацій - це скоріше виняток, ніж правило. Це і стало причиною розвитку підходу, наведеного в доповіді.
З приводу 2 питання: Розглянутий у доповіді підхід фактично і є "використанням нового вимірювання", однак це нове вимірювання формується відповідно до обраного методу багатомірного порівняльного аналізу. Приклади, наведені в доповіді, свідчать про те, що (в принципі) можливі ситуації, коли отримати у такий спосіб єдину альтернативу не вдається.
Я думаю, що принципово Ви зі мною згодні (можливо підсвідомо), про що свідчить Ваше обережне "сподіваюсь – оптимальну стратегію".
З повагою, Потьомкін |
|
|
| | | |
| Ян Крохин, КПИ-53 | 698 |
| Михайло Михайлович!
Передостання доповідь зветься «Кибердатика, диагностика и размер бедствия – метрология». Лихо – не гіпербола. Його може оцінити кожен.
Ймовірно, Ви сприйняли кибердатику як кибернетіку. Друга описує численні системи типу (наприклад) «око – пірамідальні мережі, що збільшуються», цілком метрологічні, як і Ваша. Перша – «око – мозок» - поки одним один (?) інструмент дослідження багатовимірності.
Система «око – мозок» перетворює множину початкових
одновимірних параметрів (від трьох до мільйонів і більше – скільки завгодно) в ОДИН – багатовимірний стан, у якому зберігаються властивості кожного параметру. Таким чином стан – ДОБУТОК значень параметрів з можливістю відновлення кожного співмножника. Динамічна (прогнозуюча) система отримується зі статичної системи екстраполяцією значення стану. Екстраполяція – пошук значення відліку по m попереднім.
Отже, прогноз поведінки надскладного об`єкту – це проста екстраполяція значення його стану. Не треба безнадійно продиратися крізь метрологічне прокляття розмірності: уся вимірювальна інформація чомусь (?) міститься у багатомірності. Наприклад, прогноз декількох параметрів з множини буде ТОЧНИМ їх прогнозом, при довільний взаємозалежності між ними.
По суті це питання – запрошення до дослідження багатомірного простору. Завдяки псевдоодномірності розподілення стану багатомірність можна «спробувати на зуб».
«Я думаю, що принципово Ви зі мною згодні». Гадаю, що після цього обґрунтування – НІ. Точність виключає альтернативи, навчить, будь ласка, цьому Ваше керівництво. Не може бути два стану при даний (одним один) сукупності метрологічних параметрів. Чи не плутаєте Ви багатомірність з сукупністю значень одномірних параметрів, а багатокритеріальність – з тими ж сукупностями різних значень параметрів?
З повагою, Крохін
|
| | |
|
| Потьомкін Михайло, ЦНДІ ЗС України, Київ, Україна | 699 |
| Уважаемый Ян Александрович! К сожалению, я не совсем понял, в чем суть вопроса. Давайте рассмотрим на простом примере, связанном с погодой, правильно ли я понял суть Вашего подхода (как более совершенного по сравнению с рассмотренным в моем докладе). Пусть я хочу сделать прогноз на завтра по температуре, влажности и солнечной активности. Правильно ли я понял, что в соответствии с Вашим подходом, я должен сегодня померять эти три параметра и перемножить их. Полученное число и будет единственной характеристикой погоды. Для прогноза погоды на завтра я должен это полученное число каким-то образом разложить на три сомножителя. Потом эти три числа нужно каким-то образом отождествить с показателями, которые рассматриваются (температурой, влажностью и солнечной активностью) и принять полученный результат как прогноз на завтра. Если Вам не сложно, не могли бы ли Вы сказать мне, правильно ли я понял Ваш подход. Если я ошибся, то укажите мне, пожалуйста, в чем. С уважением, Потемкин. |
|
|
| | | |
| Виталий Косс, Киев | 746 |
| | Михаил Михайлович! Вы пишите, что перед СППР стоит задание обоснования альтернативв для выбора ЛПР. При этом упоминаете многокритериальные оценки альтернатив решений. Действительно ли ЛПР нуждается во множестве критериев проверки предлагаемых решений? На практике единственным критерием служит - критерий реализации предназначения системы, если ситуация штатная или критерий сохранения устойчивости системы, если ситуация нештатная. Вот и вся многокритериальность. Согласно теорем К.Геделя оба указанных критерия создают полноту и непротиворечивость. Зачем же еще другие критерии? |
| | |
|
| Потьомкін Михайло, ЦНДІ ЗС України, Київ, Україна | 747 |
| Уважаемый Виталий Анатольевич! Мы уже вели с Вами дискуссию по поводу термина "предназначение системы". Если мне не изменяет память, то там все "предназначение" свелось к ТЗ на систему. Рассмотрим простой пример. Надо попасть из п. А в п. Б. Есть 4 критерия выбора средства передвижения: стоимость, время, комфорт и безопастность. СППР должна выдать рекомендацию ЛПР по поводу выбора рационального варианта выбора транспортного средства с учетом ограничений на показатели, входящие в указанные критерии. Если Вам не сложно, не могли бы ли Вы на этом примере разъяснить, как Вы понимаете в данном случае "критерий реализации предназначения системы" и "критерий сохранения устойчивости системы". Может мы с Вами просто говорим о разных вещах, что порождает проблему в обсуждениия вопроса. Спасибо. |
|
|
| | | |
| Виталий Косс, Киев | 754 |
| | Спасибо за пример. Мы действительно говорим о разных вещах. Я веду речь о системном анализе, как методике, а вы, по моему пониманию, ведете речь о решении транспортрой задачи. Действительно в этой задаче целью является пункт назначения, а алтернативами маршруты. В моей задаче - исследование систем, - целью является процесс функционирования системы по предназначению, а путем его реализации является технологические циклы, процедуры и операции. Вы назвали это ТЗ. Можно и так посмотреть, - на этапе заказа системы Заказчиком в ТЗ отражают желаемый регламент функционирования сисиемы для реализации ее предназначения. |
| | |
|
| Потьомкін Михайло, ЦНДІ ЗС України, Київ, Україна | 755 |
| Уважаемый Виталий Анатольевич! Это не решение транспортной задачи, а использование СППР для выработки рекомендаций с учетом 4-х критериев!!!!! Транспортная задача - это разновидность задач линейного программирования, которая обеспечивает (грубо) минимизацию стоимости перевозок от производителей к потребителям и она НЕ является многокритериальной изначально. По поводу ТЗ посмотрите, пожалуйста, дискуссию по Вашему докладу. Там Вы сослались на ТЗ как на предназначение системы в ответ на мою попытку прийти к пониманию предназначения антропогенной системы с позиций термодинамики открытых систем. С другой стороны, на мой взгляд, СППР появляется в результате одного из этапов системного анализа - системного синтеза, на котором по результатам анализа предметной области создают соответствующую систему (ее структуру и содержимое отдельных блоков). Однако сам процесс функционирования готовой СППР становится предметом системного анализа, лишь тогда, когда при разработке были допущены серьезные ошибки (она не удовлетворяет требованиям заказчика или выдает абсурдные рекомендации) и ее надо перепроектировать заново. С уважением, Потемкин |
|
|
| | | |
| Ян Крохин, КПИ-53 | 782 |
| Михаил Михайлович!
Ответ – на сайте krokhin.in.ua
С уважением, Крохин
|
| | |
|
| Потьомкін Михайло, ЦНДІ ЗС України, Київ, Україна | 783 |
Уважаемый Ян Александрович!
Я с интересом ознакомился с Вашим сайтом, прочитал про 28 попугаев, но к сожалению не нашел прямой ответ на мой вопрос. Пожалуйста, разъясните на примере с погодой разницу в наших подходах.
С уважением, Потемкин |
|
|
|
| | |
|
|
| |
| © ATS Ukraine 2005
| | |
|
|