Decision Support Systems. Theory and Practice (DSS 2009)

All 4 messages.

	Participator of the conference:	Прокопенко Роман Васильевич, e-mail:prokopenkorv[at]gmail.com
	Authors:	В.П. Вишневський, Р.М. Лепа, Р.В. Прокопенко
	Title of report:	ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА СУПРОВОДУ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ І МІСЦЕВОМУ РІВНЯХ

Виталий Вишневский, ИПММС

666

Роман Васильевич!
Как известно и теории принятия решений, в процесс коллективного принятия решения вовлекаются три типа специалистов: ЛПР, эксперты и аналитики. Для кого разрабатывается ВАша система сопровождения бюджетного процесса? Кто из указанных специалистов должен быть непосредственным пользователем системы?

Прокопенко Роман, Институт экономики промышленности НАНУ, Донецк	667
Теоретически, система может использоваться непосредственно ЛПР, при наличии соотвествующей подготовки. Но, ввиду того, что работа в ней немного сложней, чем тетрис, хотя и проще, чем MS Excel, основными ее пользователями предполагаются аналитики, которые по заказу ЛПР (депутатов), будут осуществлять просчет вариантов влияния регуляторов на бюджетный процесс. Помимо этого, заинтересованность в использовании системы уже высказали эксперты, которые привлекались к разработке системы, в частности, представители Главного управления статистики в Донецкой области, регионального отделения НБУ и обладминистрации.

Ольга Кряжич, Участник конференции

776

  Шановні соавтори!
  Поясніть, будь ласка, такий момент вашої доповіді. Ви зазначаєте чотири основних блоки вашої інформаційної бази та використовуєте 9 основних груп за ВЕД, а решту галузей регіону об’єднуєте.
  По-перше – чому ВЕД, коли існують КВЕДи з 2001 року? Чи це ви їх так просто позначаєте?
  По-друге, згідно системи КВЕД існують чітко зазначені види діяльності, за якими збирається та систематизується статистична інформація. При цьому не дозволяється змішування або об’єднання видів економічної діяльності, у тому числі – і об’єднання за галузями промисловості.
  Таке змішування даних у моделі бюджетного планування на рівні області призведе до великої погрішності при зіставленні даних у процесі планування держбюджету.
  Яким чином ви в подальшому це співставляєте, щоб уникнути помилки? Тим паче, що ви самі вказуєте далі у доповіді про проблематику непорівнянності статистичних показників.

Прокопенко Роман, Институт экономики промышленности НАНУ, Донецк	777
1. Звичайно ж, коли ми використовували "дев’ять основних груп за ВЕД" (за видами економічної діяльності), ми користувались КВЕД (класифікацією видів економічної діяльності, за Національним класифікатором України ДК 009:2005 від 01.04.2006 р.). 2. Через те, що решта галузей регіону має досить незначну долю в загальному обсязі виробництва та в податкових надходженнях до бюджету, помилка яку вносить ця сінтетична "галузь", не є суттєвою. Щодо змішування - в класифікації вже існує деяке змішування (див. Класифікатор, 3.2 Правила визначення основного виду економічної діяльності методом "зверху-вниз"). В значній мірі цим можно пояснити деяку частину помилок, що виникають при розрахунках. Взагалі, питання достовірності статистичних даних та адекватності їх економічним процесам, які вони відображають, є дуже складним. При вирішенні його ми використовували досить різноманітні методи перевірки та очищення даних і дослідження в цьому напрямі ще не завершені. Зараз ми працюємо над алгоритмами перевірки даних на адекватність для усіх регіонів Украіни, а не тільки для основних галузей Донецької області.