Decision Support Systems. Theory and Practice (DSS 2011)

All 2 messages.

	Participator of the conference:	Лущик Уляна Богданівна, e-mail:feofaniascience[at]gmail.com
	Authors:	У.Б. Лущик
	Title of report:	СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ: МЕТОДОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ ТА ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

Віталій Вишневський, ІПММС

1224

Уляна Богданівна, у Вашій доповіді перелічені мабудь усі відомі методи аналізу стану ССС за винятком, чомусь, електрокардіографії. Чи є вже досвід комплексної обробки даних від усіх перелічених приладів в статиці та динаміці?

Лущик Уляна, Клінічна лікарня "Феофанія" Державного управління справами, Київ, Україна	1225
Дякую за запитання. На мою думку варто диференціювати гемодинамічні та електрофізіологічні прилади контролю. Коли ми говоримо для гемодинамічну перебудову - електрокардіографія може використовуватися лише як прилад динамічного контролю результатів впливу на організм або як фактаж наслідку - електрофізіологічних змін. Обгрунтую власну позицію. Дані електрокардіографії є важливими для діагностики та лікування. Однак навіть сучасні високочутливі методи високо роздільної ЕКГ не дозволяють знайти причину порушень провідності - лише вказують на наслідки цих процесів. Коли ми говоримо про патогенетичний підхід до лікування - ми повинні моніторувати швидко змінні параметри гемодинаміки, щоб вловити логіку процесу гемодинамічних перебудов. Однозначно, що при виборі тактики гемодинамічної корекції ми будемо враховувати фоновий та резервний стан в роботі міокарда, однак за основу розрахунків для лікування поки-що беремо саме параметри роботи цілісної гемодинамічної системи. В своїй роботі ми використовуємо як статичні, так і динамічні величини гемодинамічних параметрів. Перевагу надаємо динамічному моніторингу одномоментних змін в гемодинамічному руслі. З повагою, Уляна Лущик